Великий тлумачний словник сучасної мови

невмисний

невми́сний

неумисний, -а, -е.

Зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. невмисний — невми́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. невмисний — НЕВМИ́СНИЙ, НЕУМИ́СНИЙ, а, е. Зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний. Рубець розказував нешвидко, з примовками, з приказками, як завжди розказують повітові полупанки, і тим викликав невмисну усмішку то у Проценка, то у Книша (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. невмисний — ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. невмисний — НЕВМИ́СНИЙ, НЕУМИ́СНИЙ, а, е. Зроблений ненароком, без наміру; ненавмисний. Рубець розказував нешвидко, з примовками, з приказками, як завжди розказують повітові полупанки, і тим викликав невмисну усмішку то у Проценка, то у Книша (Мирний, III, 1954, 268).  Словник української мови в 11 томах