неврит

неври́т

-у, ч., мед.

Запалення нерва у людини й тварини, яке розвивається за його ушкодження, переохолодження тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння і т. ін.

Значення в інших словниках

1. неврит — неври́т 1 іменник чоловічого роду відросток нервової тканини неври́т 2 іменник чоловічого роду запалення нерва  Орфографічний словник української мови
2. неврит — (мед.) нервозапал  Словник чужослів Павло Штепа
3. неврит — НЕВРИ́Т, у, ч., мед. Запалення нерва у людини й тварини, яке розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, порушення кровообігу і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. неврит — неври́т, нейри́т (від грец. νεΰρον – жила, нерв) 1. Запалення нерва у людини і тварин, що розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння. 2. Відросток нервової клітини, по якому проходять нервові імпульси від клітини. Інша назва – аксон.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. неврит — Неври́т, -ту, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. неврит — НЕВРИ́Т, у, ч., мед. Запалення нерва у людини й тварини, яке розвивається при його ушкодженні, переохолодженні тіла, внаслідок інфекційного захворювання, отруєння і т. ін.  Словник української мови в 11 томах