невідомо

невідо́мо

присудк. сл.

Нема відомостей про кого-, що-небудь.

Невідомо хто (який, куди, звідки, чому, де і т. ін.) — уживається в значенні відповідних неозначених займенників і займенникових прислівників.

Значення в інших словниках

1. невідомо — невідо́мо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невідомо — пр., не знати, хтозна; ФР. бозна-, казна- <н. бозна-що, казна-що>.  Словник синонімів Караванського
3. невідомо — Бігвість, бозна, бозна-де, бозна-звідки, бозна-звідкіля, бозна-звідкіль, бозна-коли, бозна-куди, бозна-хто, бозна-чий, бозна-що, бозна-як, казна-де, казна-звідки, казна-звідкіля, казна-звідкіль, казна-коли, казна-куди, казна-хто, казна-чий, казна-що...  Словник синонімів Вусика
4. невідомо — НЕВІДО́МО. Присл. до невідо́мий. На сході невідомо ріс день Починався світлими стежками (М. Хвильовий); // Нема відомостей про кого-, що-небудь. – Та ще невідомо, винен він чи ні? Може, й справді даремно хлопця тягають?...  Словник української мови у 20 томах
5. невідомо — НЕВІДО́МО предик., а також ужив. як присл. разом із займ. і присл. хто, що, який, чому, скільки, де, коли, куди і т. ін. (немає відомостей про кого-, що-небудь), НЕ ЗНА́ТИ, ХТО́ЗНА розм., БО́ЗНА розм.; НЕ́ВІДЬ розм., НЕ́ВІСТЬ розм. рідше, НЕ́ВІТЬ розм.  Словник синонімів української мови
6. невідомо — НЕВІДО́МО, присудк. сл. Нема відомостей про кого-, що-небудь. — Та ще невідомо, винен він чи ні? Може, й справді даремно хлопця тягають? — роздумував Тимко (Тют.  Словник української мови в 11 томах
7. невідомо — Невідомо нар. Неизвѣстно.  Словник української мови Грінченка