недоучувати

недоу́чувати

див. недоучити.

Значення в інших словниках

1. недоучувати — недоу́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. недоучувати — НЕДОУ́ЧУВАТИ, чую, чуєш, недок., НЕДОУЧИ́ТИ, учу́, у́чиш, док., що, чого, кого і без дод. 1. Не довести навчання кого-небудь до кінця, до певного строку. “Недоучувать чи переучувать – то пусте, а от добре знать та до діла його гаразд узять – ото штука!...  Словник української мови у 20 томах