незіпсутий

незіпсу́тий

-а, -е, розм.

Те саме, що незіпсований 2).

Значення в інших словниках

1. незіпсутий — незіпсу́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. незіпсутий — НЕЗІПСУ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що незіпсо́ваний 2. Молода і незіпсута душа Андрія одверта була (І. Франко); Думка, як блискавка, різнула в свідомості, щось найблагородніше зачепила в сумлінні незіпсутої дівчини (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. незіпсутий — НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил.  Словник синонімів української мови
4. незіпсутий — НЕЗІПСУ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що незіпсо́ваний 2. Молода і незіпсута душа Андрія одверта була (Фр., VIII, 1952, 229); Думка, як блискавка, різнула в свідомості, щось найблагородніше зачепила в сумлінні незіпсутої дівчини (Ле, В снопі.., 1960, 211).  Словник української мови в 11 томах