некрополь

некро́поль

-я, ч.

У країнах Стародавнього Сходу та античного світу – кладовище, могильник.

|| Кладовище, де поховані знамениті люди.

Значення в інших словниках

1. некрополь — некро́поль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. некрополь — див. кладовище  Словник синонімів Вусика
3. некрополь — НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч. У країнах Давнього Сходу та античного світу – кладовище, могильник. Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (з наук.-попул. літ.); // Кладовище, де поховані знамениті люди.  Словник української мови у 20 томах
4. некрополь — некро́поль (від некро... і грец. πόλις – місто) могильник, кладовище. Н. називались комплекси поховань Давнього Сходу, античного світу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. некрополь — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал.  Словник синонімів української мови
6. некрополь — НЕКРО́ПОЛЬ, я, ч. У країнах Давнього Сходу та античного світу — кладовище, могильник. Проведено розкопки в ольвійському некрополі та в кількох стародавніх поселеннях, що входили до складу ольвійської держави (Наука..  Словник української мови в 11 томах
7. некрополь — (грец. — мертве місто) 1. Великий комплекс поховань з архітектурними і скульптурними пам'ятниками. 2. Кладовище з могилами видатних осіб.  Архітектура і монументальне мистецтво