немиготливий

немиготли́вий

-а, -е.

1》 Який не міняє свого виразу (про око, погляд); застиглий, нерухомий.

2》 Який не коливається, не блимає під час горіння (про вогонь, світло).

Значення в інших словниках

1. немиготливий — немиготли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. немиготливий — НЕМИГОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який світить постійним, непереривчастим світлом, який не блимає (про джерело світла). Захисний екран сприяє тому, що дисплей комп'ютера перестає блимати, стає немиготливим для користувача (з навч. літ.); Немиготливий вуличний ліхтар.  Словник української мови у 20 томах