Великий тлумачний словник сучасної мови

ненавмисний

ненавми́сний

-а, -е.

1》 Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний.

2》 Який стався несподівано, непередбачено; випадковий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ненавмисний — ненавми́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. ненавмисний — НЕНАВМИ́СНИЙ, а, е. 1. Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2. Який стався несподівано, непередбачено; випадковий.  Словник української мови у 20 томах
  3. ненавмисний — ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. ненавмисний — Ненавми́сний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ненавмисний — НЕНАВМИ́СНИЙ, а, е. 1. Здійснюваний, зроблений, сказаний і т. ін. без наперед продуманого наміру; невмисний. 2. Який стався несподівано, непередбачено; випадковий.  Словник української мови в 11 томах