Великий тлумачний словник сучасної мови

неоген

неоге́н

-у, ч., археол.

Друга половина третинного періоду історії розвитку Землі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. неоген — неоге́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. неоген — НЕОГЕ́Н, у, ч., архл. Друга половина третинного періоду історії розвитку Землі. У Закарпатті гороутворення супроводилось вулканічними виверженнями, які відбувалися протягом всього неогену (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. неоген — неоге́н, неоге́новий пері́од (від нео... і ...ген) другий період кайнозойської ери геологічної історії Землі (див. кайнозой); розпочався 25 млн. років тому, тривав 23,5 млнроків. Відклади цього періоду становлять неогенову систему.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. неоген — Пізній підперіод третинного періоду; див. геохронологія.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. неоген — НЕОГЕ́Н, у, ч, архл. Друга половина третинного періоду історії розвитку Землі. У Закарпатті горотворення супроводилось вулканічними виверженнями, які відбувалися протягом всього неогену (Наука.., 2, 1964, 46).  Словник української мови в 11 томах