неосудний

неосу́дний

-а, -е, юр.

Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін.

Значення в інших словниках

1. неосудний — неосу́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неосудний — ЮР. психічно хворий; г. невсудний, невсудливий.  Словник синонімів Караванського
3. неосудний — НЕОСУ́ДНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін. Адвокати Піночета докладають усіх можливих зусиль, щоб лікарі визнали їхнього клієнта неосудним (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. неосудний — НЕОСУ́ДНИЙ, а, е, юр. Який не підлягає кримінальній відповідальності за суспільно небезпечні вчинки через душевну хворобу, розумові вади і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
5. неосудний — Неосудний, -а, -е Не подлежащій осужденію. Голод, що рідний батько — злодія неосудним робить. Волын. г.  Словник української мови Грінченка