неоіндуїзм

неоіндуї́зм

-у, ч.

Течія релігійно-філософської думки Індії, що виникла в 1-й половині 19 ст. як реформована (монотеїстична) форма індуїзму; однією з його центральних ідей є ідея внутрішньої єдності всіх релігій.

Значення в інших словниках

1. неоіндуїзм — неоіндуї́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. неоіндуїзм — (від нео... та індуїзм) сучасна течія релігійно-філософської думки Індії, що виникла в 1-й половині 19 ст. як реформована (монотеїстична) форма індуїзму. Однією з центральних...  Словник іншомовних слів Мельничука