неприбуття

неприбуття́

-я, с.

Неявка, непоява кого-, чого-небудь у місці призначення.

Значення в інших словниках

1. неприбуття — неприбуття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. неприбуття — НЕПРИБУТТЯ́, я́, с. Ситуація, коли хтось або щось не приходить, не приїздить, не надходить і т. ін. у певне місце. Неприбуття на склад вантажу.  Словник української мови у 20 томах