неприступність
непристу́пність
-ності, ж.
1》 Абстр. ім. до неприступний.
2》 У психіатрії – неможливість або крайня утрудненість спілкування з психічно хворим внаслідок наявності у нього марення, галюцинацій, ступору або інших психічних розладів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови