Великий тлумачний словник сучасної мови

нерезидент

нерезиде́нт

-а, ч.

Іноземна фізична чи юридична особа, громадянин певної держави, а також особа, що проживає в цій державі, не маючи громадянства, проте дотримується законів даної держави; іноземне представництво на території цієї країни, яке не займається господарською або комерційною діяльністю.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нерезидент — нерезиде́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. нерезидент — [неиреизиедент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў  Орфоепічний словник української мови
  3. нерезидент — НЕРЕЗИДЕ́НТ, а, ч., юр., екон. Юридична або фізична особа, офіційно не зареєстрована в даній країні і на яку повною мірою не поширюється національне законодавство цієї країни. Банки-нерезиденти; // перен. Чужинець.  Словник української мови у 20 томах