нероздільний

нерозді́льний

-а, -е.

Якого не можна роз'єднати, розділити; який являє собою єдине ціле з ким-, чим-небудь.

Значення в інших словниках

1. нероздільний — нерозді́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нероздільний — див. неподільний  Словник синонімів Вусика
3. нероздільний — НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е, з ким – чим Якого не можна роз'єднати, розділити; який являє собою єдине ціле з ким-, чим-небудь. Коли поет живе життям народу, тоді особисте так чи інакше переплітається з громадським, стає від нього нероздільним (А. Малишко).  Словник української мови у 20 томах
4. нероздільний — ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв'язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙ рідко, ОДНОСТА́ЙНИЙ рідко.  Словник синонімів української мови
5. нероздільний — НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна роз’єднати, розділити; який являє собою єдине ціле з ким-, чим-небудь. Славна Комуністична партія об’єднала всі народи Радянського Союзу в одну сім’ю нероздільну (Тич.  Словник української мови в 11 томах