нескорений

неско́рений

-а, -е.

Який не хоче коритися кому-небудь, якого не підкорили.

|| у знач. ім. нескорені, -них, мн. (одн. нескорений, -ного, ч.; нескорена, -ної, ж.). Ті, кого не підкорили.

Значення в інших словниках

1. нескорений — неско́рений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. нескорений — НЕСКО́РЕНИЙ, а, е. Який не став підвладним кому-небудь, бажаючи бути незалежним від чиєї-небудь волі; якого не підкорили. Війна [з фашистами] йде не на життя, а на смерть. Нескорений український народ став народом-партизаном (О.  Словник української мови у 20 томах
3. нескорений — НЕСКО́РЕНИЙ, а, е. Який не хоче коритись кому-небудь, якого не підкорили. Війна [з фашистами] йде не на життя, а на смерть. Нескорений український народ став народом-партизаном (Довж.  Словник української мови в 11 томах