несовісний

несо́вісний

-а, -е.

Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. несовісний — несо́вісний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. несовісний — НЕСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь. “Василь Карась”, несовісний бродяга, вкравши Матвієву скриньку з грішми, пашпортом [паспортом] та дрібними дарунками, рішив повернутися теж назад в Америку (Мирослав Ірчан).  Словник української мови у 20 томах
3. несовісний — БЕЗСОРО́МНИЙ (про людину — який не зважає на прийняті норми стосунків між людьми, зневажає інтереси інших; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. такої людини), БЕЗСО́ВІСНИЙ, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; НЕСО́ВІСНИЙ рідше (про людину); БЕЗБО́ЖНИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. несовісний — НЕСО́ВІСНИЙ, а, е. Який не має совісті, чесності; який безсовісно ставиться до кого-небудь. "Василь Карась", несовісний бродяга, вкравши Матвієву скриньку з грішми, пашпортом [паспортом] та дрібними дарунками, рішив повернутися теж назад в Америку (Ірчан, II, 1958, 273).  Словник української мови в 11 томах