Великий тлумачний словник сучасної мови

нечемний

нече́мний

-а, -е.

Який поводить себе неввічливо, непристойно; грубий, неввічливий, невихований.

|| Який виражає неввічливу, грубу поведінку.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. нечемний — нече́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. нечемний — НЕВВІЧЛИВИЙ, невихований, нетактовний, грубий, неотесаний.  Словник синонімів Караванського
  3. нечемний — див. грубий; нахабний  Словник синонімів Вусика
  4. нечемний — НЕЧЕ́МНИЙ, а, е. Який поводить себе неввічливо, непристойно; грубий, неввічливий, невихований. – Перепрошаю вас, дідусю, за свого нечемного гостя! Не прогнівайтесь! (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. нечемний — ГРУ́БИЙ (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку й т. ін.), НЕЧЕ́МНИЙ, НЕВВІ́ЧЛИВИЙ, НЕГРЕ́ЧНИЙ, НЕКУЛЬТУ́РНИЙ, РІЗКИ́Й, БРУТА́ЛЬНИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ підсил., ХАМОВИ́ТИЙ зневажл., СВИНУВА́ТИЙ зневажл., МУЖИКУВА́ТИЙ заст., зневажл.  Словник синонімів української мови
  6. нечемний — Нече́мний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нечемний — НЕЧЕ́МНИЙ, а, е. Який поводить себе неввічливо, непристойно; грубий, неввічливий, невихований. — Перепрошаю вас, дідусю, за свого нечемного гостя! Не прогнівайтесь! (Фр.  Словник української мови в 11 томах