низота

низо́та

-и, ж., збірн., заст.

Нижчі верстви населення, простолюд.

Значення в інших словниках

1. низота — НИЗО́ТА, и, ж., розм., збірн. Люди, що належать до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств – з відтінком зверхності, зневажливості; простолюд. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, – що вона проти мене! (А. Свидницький).  Словник української мови у 20 томах
2. низота — Низота, -ти ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене! Св. Л. 291.  Словник української мови Грінченка