нужденний
нужде́нний
-а, -е.
1》 Який терпить нужду (у 1 знач.); бідний.
|| Страдницький, змучений.
2》 Який відзначається надзвичайною убогістю; злиденний, жебрацький.
|| Жалюгідний, мізерний, нікчемний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови