нуклеус

ну́клеус

-а, ч.

1》 с. г.Невелика бджолосім'я з молодою неплідною маткою або плідною запасною.

2》 В археології – шматок кременю або іншої кам'яної породи для виготовлення кам'яних знарядь.

Значення в інших словниках

1. нуклеус — ну́клеус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нуклеус — Ядро  Словник чужослів Павло Штепа
3. нуклеус — НУ́КЛЕУС, а, ч., с. г. Невелика бджолосім'я з молодою неплідною маткою або плідною запасною. На кожній пасіці необхідно мати запасні матки, яких визимовують в нуклеусах (з наук.-попул. літ.); Безматочним сім'ям [бджіл] дають маток з нуклеусів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. нуклеус — ну́клеус (від лат. nucleus – ядро) невелика бджоляна сім’я, призначена для одержання плідних маток.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. нуклеус — НУ́КЛЕУС, а, ч., с. г. Невелика бджолосім’я з молодою неплідною маткою або плідною запасною. На кожній пасіці необхідно мати запасні матки, яких визимовують в нуклеусах (Бджільн., 1956, 37); Безматочним сім’ям [бджіл] дають маток з нуклеусів (Колг. енц., І, 1956, 64).  Словник української мови в 11 томах