нумератор

нумера́тор

-а, ч., спец.

1》 Апарат для нумерування квитків, купонів і т. ін.

2》 Пристрій на електричному дзвінку, що вказує номери місць, звідки подано сигнал (у готелі і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. нумератор — нумера́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. нумератор — НУМЕРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Апарат для нумерування квитків, купонів і т. ін. 2. Пристрій на електричному дзвінку, що вказує номери місць, звідки подано сигнал (у готелі і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
3. нумератор — нумера́тор (від лат. numerator – лічильник) апарат, за допомогою якого проставляють цифри на документах.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. нумератор — Нумера́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. нумератор — НУМЕРА́ТОР, а, ч., спец. 1. Апарат для нумерування квитків, купонів і т. ін. 2. Пристрій на електричному дзвінку, що вказує номери місць, звідки подано сигнал (у готелі і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах
6. нумератор — рос. нумератор (латин. numerator — лічильник) — апарат, за допомогою якого проставляють цифри (нумери) на документах (нумерують).  Eкономічна енциклопедія