ніжка

ні́жка

-и, ж.

1》 Зменш.-пестл. до нога.

2》 Стебло рослини, нижня частина гриба.

Чорна ніжка — хвороба рослин, за якої чорніє та загниває коренева шийка і корені рослин.

Козяча (козина) ніжка — велика цигарка-самокрутка, загнута грубішим кінцем догори.

Значення в інших словниках

1. ніжка — ні́жка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ні́жки  Орфографічний словник української мови
2. ніжка — [н’іжка] -жкие, д. і м. н'із'ц'і, мн. н'іжкие, н'іжок  Орфоепічний словник української мови
3. ніжка — НІ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до нога́. – Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (М. Коцюбинський); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Олесь Досвітній); Дівчинка ..  Словник української мови у 20 томах
4. ніжка — (-и) ж.  Словник жарґонної лексики української мови
5. ніжка — ви́тягти (ви́тягнути, простягти́, простягну́ти, протягну́ти) / витяга́ти (витя́гувати, простяга́ти) но́ги, фам. Померти (про людину). Всі пішли, а його (Зарубу) покинули. Ще, чого доброго, колись отак і ноги витягне.  Фразеологічний словник української мови
6. ніжка — Ні́жка, ні́жки, -жці; ні́жки́, ні́жо́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. ніжка — НІ́ЖКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до нога́. — Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Коцюб., II, 1955, 33); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42); Дівчинка..  Словник української мови в 11 томах
8. ніжка — Ніжка, -ки ж. 1) ум. отъ нога. 2) Ножка мебели, снаряда.  Словник української мови Грінченка