обавити оба́вити -влю, -виш, док., діал. Те саме, що вибавити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках обавити — ОБА́ВИТИ див. обавля́ти. Словник української мови у 20 томах обавити — Обавити, -влю, -виш гл. = вибавити. Я тобі воші обавила. Борз. у. Словник української мови Грінченка