Значення в інших словниках
-
обволокти —
обволокти́ дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
обволокти —
[обволокти] -лоучу, -лочеш, -лочеимо, -лочеите; мин. -воул'ік, -локла; нак. -лочи, -лоуч'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
обволокти —
ОБВОЛОКТИ́ див. обволіка́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
обволокти —
ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
обволокти —
ОБВОЛОКТИ́ див. обволіка́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
обволокти —
Обволіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. обволокти, -лочу, -че́ш, гл. 1) Обволакивать, обволочить. 2) Покрывать, покрыть, обкладывать, обложить. Кладуть із мертвих тіл костри. Соломой їх обволікають, олію з дьогтем поливають на всякий зруб разів по три. Котл. Ен. VI. 50.
Словник української мови Грінченка