обворожений обворо́жений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обворожити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках обворожений — обворо́жений дієприкметник зачарований рідко Орфографічний словник української мови обворожений — Обворо́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)