обколюваний

обко́люваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до обколювати.

Значення в інших словниках

1. обколюваний — обко́люваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обколюваний — ОБКО́ЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обко́лювати.  Словник української мови у 20 томах