Великий тлумачний словник сучасної мови

обкорувати

обкорува́ти

-ую, -уєш, док., обкоровувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм.

Очистити від кори.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обкорувати — обкорува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. обкорувати — ОБКОРУВА́ТИ див. обко́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. обкорувати — ОБКОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Очистити від кори. Обкорувати колоду (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. обкорувати — Обкорувати, -ру́ю, -єш гл. Очистить отъ коры (дерево). Обкорувати колоду. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка