обкреслювати

обкре́слювати

-юю, -юєш, недок., обкреслити, -лю, -лиш, док., перех.

Обводити що-небудь лінією, рисками.

Значення в інших словниках

1. обкреслювати — обкре́слювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обкреслювати — ОБКРЕСЛЮВАТИ – ОКРЕСЛЮВАТИ Обкреслювати, -юю, -юєш. Обводити щось лініями, рисками. Окреслювати. 1. Те саме, що обкреслювати. А в небі швидкісний літак Окреслює коло (Л.Дмитерко). 2. Робити чіткішими, виразнішими обриси, контури, форму чогось.  Літературне слововживання
3. обкреслювати — ОБКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док. 1. що. Обводити що-небудь лінією, рисками. Доктор Рудольф мовчки бере газету, обкреслює нігтем якесь місце й подає Максові (В. Винниченко). 2. Те саме, що окре́слювати 3. Техніка? Форма?...  Словник української мови у 20 томах
4. обкреслювати — ОКРЕ́СЛЮВАТИ (ОБКРЕ́СЛЮВАТИ) (обводити що-небудь лінією, рисками), ОБРИСО́ВУВАТИ рідше, ОПИ́СУВАТИ, РОЗМІЧА́ТИ спец. (контури майбутньої деталі). — Док.: окре́слити (обкре́слити), обрисува́ти, описа́ти, розмі́тити.  Словник синонімів української мови
5. обкреслювати — ОБКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Обводити що-небудь лінією, рисками.  Словник української мови в 11 томах