Великий тлумачний словник сучасної мови

обкуритися

обкури́тися

див. обкурюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обкуритися — обкури́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обкуритися — ОБКУРИ́ТИСЯ див. обку́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. обкуритися — (-рюся, -ришся) док.; нарк. Викурити велику дозу наркотику. Обкурившись наркотиками, не приходячи до тями, на другий день всі четверо померли. (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 389; СЖЗ, 74; ЯБМ, 2, 93.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. обкуритися — ОБКУРИ́ТИСЯ див. обку́рюватися.  Словник української мови в 11 томах
  5. обкуритися — Обкурюватися, -рююся, -єшся сов. в. обкуритися, -рюся, -ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31.  Словник української мови Грінченка