облегшувати

обле́гшувати

-ую, -уєш, недок., облегшити, -шу, -шиш, док., перех.

1》 Зменшувати вагу чого-небудь, робити щось легшим, звільняючи від зайвого вантажу; полегшувати.

2》 Робити менш складним за будовою, конструкцією і т. ін.; спрощувати. Облегшувати конструкцію.

3》 Робити що-небудь легшим для виконання. Облегшити рішення.

|| Робити що-небудь слабшим за силою вияву; ослаблювати.

4》 Приносити заспокоєння, полегшення: заспокоювати, втішати.

Значення в інших словниках

1. облегшувати — обле́гшувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. облегшувати — Полегшувати; (задум) спрощувати; (тон) послаблювати; (серце) заспокоювати.  Словник синонімів Караванського
3. облегшувати — Легшити, злегшувати, злегшити, позлегшувати, вилегшувати, вилегшити, повилегшувати, полегшувати, полегшити, улегшувати, улегшити, повлегшувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. облегшувати — ОБЛЕ́ГШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛЕ́ГШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Зменшувати вагу чого-небудь, робити щось легшим, звільняючи від зайвого вантажу; полегшувати. 2. Робити менш складним за будовою, конструкцією і т. ін.; спрощувати.  Словник української мови в 11 томах
5. облегшувати — ОБЛЕ́ГШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЛЕ́ГШИТИ, шу, шиш, док., що. 1. Зменшувати вагу чого-небудь, робити щось легшим, звільняючи від зайвого вантажу; полегшувати. 2. Робити менш складним за будовою, конструкцією і т. ін.; спрощувати. Облегшувати конструкцію.  Словник української мови у 20 томах
6. облегшувати — Обле́гшувати, -гшую, -гшуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)