облуплювати
облу́плювати
-юю, -юєш, недок., облупити, -луплю, -лупиш; мн. облуплять; док., перех.
1》 Очищати від верхнього шару, покриття, оболонки і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдирати, облущувати.
|| Здирати, знімати з когось, із чогось верхній шар, покриття, оболонку. і т. ін. кругом, з усієї поверхні.
|| Здирати шкуру (з тварини).
|| Діючи на шкіру людини, спричинювати її облущення, облізання (про сонце, вітер і т. ін.).
2》 перен., розм. Забирати, віднімати силою або хитрощами; грабувати, оббирати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови