Значення в інших словниках
-
облічити —
облічи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
облічити —
ОБЛІЧИ́ТИ див. облі́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
облічити —
ОБЛІЧИ́ТИ див. облі́чувати.
Словник української мови у 20 томах
-
облічити —
ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев.
Словник синонімів української мови
-
облічити —
Облічи́ти, -чу́, -чиш гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.
Словник української мови Грінченка