Великий тлумачний словник сучасної мови

облічити

облічи́ти

див. облічувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. облічити — облічи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. облічити — ОБЛІЧИ́ТИ див. облі́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  3. облічити — ОБЛІЧИ́ТИ див. облі́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. облічити — ПІДРАХО́ВУВАТИ (рахуючи, визначати кількість чогось, підводити якісь підсумки підрахунку), ОБЧИ́СЛЮВАТИ (ОБЧИСЛЯ́ТИ), ОБРАХО́ВУВАТИ, ОБЛІ́ЧУВАТИ, ВИРАХО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ЧУВАТИ, ПРИКИДА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. облічити — Облічи́ти, -чу́, -чиш гл. Счесть, сосчитать. Облічив усе добро.  Словник української мови Грінченка