обмила обми́ла -и, ж. 1》 діал. Помилка. 2》 бот., зах. Омела. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках обмила — Обми́ла, -ли ж. 1) = помилка. Обмила не заплата. Ном. № 13271. 2) раст. Омела. Шух. І. 18. Словник української мови Грінченка