обмовниця

обмо́вниця

-і.

Жін. до обмовник.

Значення в інших словниках

1. обмовниця — обмо́вниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обмовниця — ОБМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до обмо́вник.  Словник української мови в 11 томах
3. обмовниця — ОБМО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до обмо́вник. Щоб старі жінки в своїм стані так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра (Біблія. Пер. І. Огієнка).  Словник української мови у 20 томах