Великий тлумачний словник сучасної мови

обмурований

обмуро́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обмурувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обмурований — обмуро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. обмурований — [обмурованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. обмурований — ОБМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмурува́ти. По цей бік муру канал уже був закінчений і обмурований (Смолич, І, 1958, 78); Понад річкою шосе було обмуроване мурованою кам’яною стіною (Н.-Лев., II, 1956, 410).  Словник української мови в 11 томах
  4. обмурований — ОБМУРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмурува́ти. По цей бік муру канал уже був закінчений і обмурований (Ю. Смолич); Понад річкою шосе було обмуроване мурованою кам'яною стіною (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  5. обмурований — Обмуро́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)