Значення в інших словниках
-
обновитель —
обнови́тель іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
обновитель —
Обнови́тель. Відновлювач Хто, проте, згадувати ме з пошаною ім’я обновителя україньского слова Івана Котляревського, нехай ніяк не забуває і на батька Григорія Савича Сковороду (Кміц., 1908, 66) // порівн. // рос. возобновить -відновити; пол. odnowić — відновити.
Українська літературна мова на Буковині
-
обновитель —
ОБНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що обно́вник.
Словник української мови в 11 томах
-
обновитель —
ОБНОВИ́ТЕЛЬ, я, ч., рідко. Те саме, що обно́вник. Коли хто-небудь заблукає, позбавлений догляду сторожів, Хай поверне собі він цими молитвами Надію на скорий прихід Твій, наш Обновителю (І. Драч).
Словник української мови у 20 томах