Великий тлумачний словник сучасної мови

обрамовувати

обрамо́вувати

-ую, -уєш, недок., обрамувати, -ую, -уєш, док.

Те саме, що обрамляти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обрамовувати — обрамо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. обрамовувати — ОБРАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Те саме, що обрамля́ти. Електролампа тепер горіла так яскраво, що навіть од вікон було видно мережку на рушнику, що обрамовував на протилежній стіні портрет Калініна (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 577).  Словник української мови в 11 томах
  3. обрамовувати — ОБРАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Те саме, що обрамля́ти. Електролампа тепер горіла так яскраво, що навіть од вікон було видно мережку на рушнику, що обрамовував на протилежній стіні портрет (П. Автомонов).  Словник української мови у 20 томах
  4. обрамовувати — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти.  Словник синонімів української мови
  5. обрамовувати — Обрамо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш; обрамува́ти, -му́ю, -му́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)