Великий тлумачний словник сучасної мови

обривковий

обри́вковий

-а, -е.

Який не становить зв'язного цілого, який не має зв'язку, послідовності; уривчастий. Обривкова фраза.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обривковий — обри́вковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. обривковий — ОБРИ́ВКОВИЙ, а, е. Який не становить собою зв’язного цілого, який не має зв’язку, послідовності; уривчастий. Обривкова фраза.  Словник української мови в 11 томах
  3. обривковий — ОБРИ́ВКОВИЙ, а, е. Який не становить собою зв'язного цілого, який не має зв'язку, послідовності; уривчастий. Обривкова фраза.  Словник української мови у 20 томах