обставинний

обста́винний

-а, -е, лінгв.

Який виконує роль; обставини (у 4 знач.). Підрядні обставинні речення.

Значення в інших словниках

1. обставинний — обста́винний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обставинний — ОБСТА́ВИННИЙ, а, е, лінгв. Який виконує роль обставини (у 4 знач.). Підрядні обставинні речення у складнопідрядному відповідають на ті самі питання, що й обставини у простому реченні (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. обставинний — ОБСТА́ВИННИЙ, а, е, грам. Який виконує роль обставини (у 4 знач.). Підрядні обставинні речення.  Словник української мови в 11 томах