обставляти

обставля́ти

-яю, -яєш, недок., обставити, -влю, -виш; мн. обставлять; док., перех.

1》 Ставити щось навколо або вздовж чого-небудь.

|| рідко. Обрамляти, оточувати чим-небудь.

|| розм. Заставляти щось чим-небудь, розміщуючи по всій поверхні. Обставити стіл квітами.

|| ким. Оточувати, розставляючи з усіх боків. Обставити будинок ратниками.

|| перен. Оточувати ким-небудь.

2》 Добираючи меблі, обстановку, розміщувати їх у житлі; меблювати.

3》 театр. Обладнувати постановочну і декоративну частини театральної вистави.

4》 перен. Достатньо обґрунтовувати що-небудь; надавати вірогідності чомусь.

5》 перен., розм. Виставляти кого-небудь у неприємному для нього вигляді, світлі; неприхильно характеризувати когось.

6》 перен., розм. Випереджати, обганяти кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. обставляти — обставля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обставляти — див. оточувати  Словник синонімів Вусика
3. обставляти — [обстаўл’атие] -л'айу, -л'айеиш  Орфоепічний словник української мови
4. обставляти — ОБСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. обста́влять; док. 1. що чим. Ставити щось навколо або вздовж чого-небудь. Жили вони на чумацьких правах ..  Словник української мови у 20 томах
5. обставляти — Яю, -яєш, недок., обставити, -лю, -виш, док. Обманювати. Обставили тебе з продажем.  Словник сучасного українського сленгу
6. обставляти — ВИПЕРЕДЖА́ТИ (рухаючись в одному напрямку з ким-, чим-небудь швидше, опинятися попереду), ВИПЕРЕ́ДЖУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ, ОБГО́НИТИ, ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ, ОБМИНА́ТИ, ОПЕРЕДЖА́ТИ рідко, ПОПЕРЕДЖА́ТИ рідше, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ рідше, ОБСТАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. обставляти — ОБСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. обста́влять; док., перех. 1. Ставити щось навколо або вздовж чого-небудь. Жили вони на чумацьких правах..  Словник української мови в 11 томах
8. обставляти — Обставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. обставити, -влю, -виш, гл. 1) Обставлять, обставить. Склав собі капличку і обставив її хрестиками. Стор. МПр. 167. 2) Окружать, окружить. Хату своїм військом у три ряди навкруги обставив. Рудч. Ск. І. 151.  Словник української мови Грінченка