обчислювальний

обчи́слювальний

-а, -е.

Признач. для обчислювання.

|| Стос. до обчислювання. Обчислювальна робота.

Обчислювальна математика — галузь математики, що розглядає коло питань, пов'язаних з використанням електронно-обчислювальних машин (ЕОМ).

Обчислювальна машина — пристрій або комплекс пристроїв, що оперують дискретними значеннями змінних величин.

Обчислювальна техніка — сукупність технічних і математичних засобів, що використовуються для автоматизації обчислень та обробки інформації.

Обчислювальний центр — установа, в якій розробляють програмне забезпечення електронних обчислювальних машин і методи розв'язування прикладних задач.

Обчислювальні системи — взаємопов'язані сукупності засобів обчислювальної техніки.

Значення в інших словниках

1. обчислювальний — обчи́слювальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обчислювальний — [обчис'л'увал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. обчислювальний — ОБЧИ́СЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для обчислювання. На виставці представлено нові засоби обчислювальної техніки, автоматики (із журн.  Словник української мови у 20 томах
4. обчислювальний — ОБЧИ́СЛЮВАЛЬНИЙ, а, е. Признач. для обчислювання. В Інституті електротехніки Академії наук Української РСР було створено першу в СРСР малу електронну обчислювальну машину (Цюпа, Україна..  Словник української мови в 11 томах