Великий тлумачний словник сучасної мови

обчімхувати

обчі́мхувати

-імхую, -імхуєш, недок., обчімхати, -аю, -аєш, док., перех., діал.

Обчухрувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обчімхувати — обчі́мхувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. обчімхувати — ОБЧІ́МХУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧІ́МХАТИ, аю, аєш, док., що, діал. Обчухрувати. Я гиллі [гілля] обламую, вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів [долонь] позлазила (І. Франко); Узяв [Юра] грабельки та почав обчімхувати оденок (А. Крушельницький).  Словник української мови у 20 томах
  3. обчімхувати — ОБРИВА́ТИ (зривати кругом, одне за одним по поверхні — про листя, гілля і т. ін.), ОБЧУ́ХРУВАТИ, ОБША́РПУВАТИ, ЧУХРА́ТИ, ШМО́РГАТИ розм., ОБШМО́РГУВАТИ розм., ОБШУГУВАТИ діал., ОБЧІ́МХУВАТИ діал.; ОБСКУ́БУВАТИ (ОБСКУБА́ТИ) (зривати щипками). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. обчімхувати — ОБЧІ́МХУВАТИ, і́мхую, і́мхуєш, недок., ОБЧІ́МХАТИ, аю, аєш, док., перех., діал. Обчухрувати. Я гиллі [гілля] обламую, вона листя обчімхує, аж їй шкіра з долонів позлазила (Фр., І, 1955, 372); Узяв [Юра] грабельки та почав обчімхувати оденок (Круш., Буденний хліб.., 1960, 171).  Словник української мови в 11 томах