обітяти

обітя́ти

див. обтинати.

Значення в інших словниках

1. обітяти — обітя́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обітяти — ОБРІ́ЗАТИ (відрізавши кінці, краї чого-небудь, вирівняти, зробити коротшим або зменшити розміри чого-небудь), ПІДРІ́ЗАТИ, ОБТЯ́ТИ (ОБІТЯ́ТИ рідше), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), ПІДТЯ́ТИ (ПІДІТНУ́ТИ) розм.; ОБКАРНА́ТИ розм., ОБЧИКРИ́ЖИТИ розм., ОБКРА́ЯТИ розм.  Словник синонімів української мови
3. обітяти — ОБІТЯ́ТИ див. обтина́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. обітяти — Обітя́ти, -тну, -неш гл. = обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.  Словник української мови Грінченка