об'єднувач

об'є́днувач

-а, ч.

Той, хто об'єднує, або те, що об'єднує.

Значення в інших словниках

1. об'єднувач — об'є́днувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. об'єднувач — [обйеднувач] -ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў  Орфоепічний словник української мови
3. об'єднувач — ОБ'Є́ДНУВАЧ, а, ч. Той, хто об'єднує кого-, що-небудь. Роль національного об'єднувача більше пасує лідерові соціалістів, який у разі виходу до фіналу міг би зібрати голоси частини і лівих, і правих (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах