однобічний

однобі́чний

-а, -е.

1》 Який має лише один робочий бік (про інструмент, механізм і т. ін.). Однобічне свердло.

2》 Який робиться, здійснюється або діє тільки в одному напрямі (про рух, зв'язок і т. ін.).

3》 перен. Вузький, обмежений (про діяльність, інтереси, виховання та ін.).

Значення в інших словниках

1. однобічний — однобі́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. однобічний — (рух) односторонній; (вишкіл) однобокий, вузький, обмежений; (меч) односічний, одногострий.  Словник синонімів Караванського
3. однобічний — ОДНОБІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який має лише один робочий бік (про інструмент, механізм і т. ін.). Однобічний шипорізний верстат; Однобічне свердло. 2. Який робиться, здійснюється або діє тільки в одному напрямі (про рух, зв'язок і т. ін.).  Словник української мови у 20 томах
4. однобічний — ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет.  Словник синонімів української мови
5. однобічний — Однобі́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. однобічний — ОДНОБІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який має лише один робочий бік (про інструмент, механізм і т. ін.). Однобічний шипорізний верстат; Однобічне свердло. 2. Який робиться, здійснюється або діє тільки в одному напрямі (про рух, зв’язок і т. ін.).  Словник української мови в 11 томах