Великий тлумачний словник сучасної мови

озаглавлювати

озагла́влювати

-юю, -юєш, недок., озаглавити, -влю, -виш; мн. озаглавлять; док., перех.

Давати заголовок.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. озаглавлювати — озагла́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. озаглавлювати — ОЗАГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗАГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. озагла́влять; док., що. Давати заголовок. Не згоджуюсь теж я й з радою озаглавлювати книжки менням автора, як-от: Квітка-Основ'яненко, Котляревський... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. озаглавлювати — ОЗАГЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗАГЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. озагла́влять; док., перех. Давати заголовок. Не згоджуюсь теж я й з радою озаглавлювати книжки менням автора, як-от: Квітка-Основ’яненко, Котляревський… (Мирний, V, 1955, 364).  Словник української мови в 11 томах