окам'янілий

окам'яні́лий

рідко окаменілий, -а, -е.

1》 Який окам'янів, став твердим, як камінь; який має вигляд і властивості каменя; скам'янілий.

2》 перен. Який став нерухомим, ніби завмер, заціпенів. Окам'яніле обличчя.

3》 перен. Який втратив здатність відчувати що-небудь, реагувати на щось, виявляти яке-небудь почуття. Окам'яніле серце.

Значення в інших словниках

1. окам'янілий — окам'яні́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. окам'янілий — див. твердий  Словник синонімів Вусика
3. окам'янілий — ОКАМ'ЯНІ́ЛИЙ, рідко ОКАМЕНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Який окам'янів, став твердим, як камінь; який має вигляд і властивості каменя; скам'янілий. Прибій і люті балтійські шторми час від часу викидають на піщані береги згустки окам'янілої смоли (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. окам'янілий — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.  Словник синонімів української мови