Великий тлумачний словник сучасної мови

окисник

окисни́к

-а, ч., хім.

Те саме, що окиснювач.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. окисник — окисни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. окисник — ОКИСНИ́К, а́, ч., хім. Речовина, що окиснює або сприяє окисненню; оксидатор. Двокисень селену виконує роль окисника в органічних реакціях (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. окисник — ОКИ́СЛЮВАЧ хім. (речовина, що окислює або сприяє окисленню), ОКИСНИ́К, ОКСИДА́ТОР. Розкладаючись, перекис водню утворює воду й вільний кисень, який може правити за окислювач для згорання відповідного пального (з журналу); Розчини окисників.. розчиняють сульфіди, окислюючи їх (з журналу).  Словник синонімів української мови
  4. окисник — ОКИСНИ́К, а́, ч., хім. Те саме, що оки́слювач. Двокисень селену виконує роль окисника в органічних реакціях (Наука.., 10, 1958, 15).  Словник української мови в 11 томах