окольництво

око́льництво

-а, с., іст.

Посада і звання окольничого в давній Русі.

Значення в інших словниках

1. окольництво — око́льництво іменник середнього роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. окольництво — ОКО́ЛЬНИЦТВО, а, с., іст. Посада і звання окольничого в Стародавній Русі.  Словник української мови у 20 томах
3. окольництво — ОКО́ЛЬНИЦТВО, а, с., іст. Посада і звання окольничого в давній Русі.  Словник української мови в 11 томах